Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2014 року Справа № 915/2354/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М., Палій В.В.

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго", м. Миколаїв (далі - ПАТ "Миколаївобленерго"),

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.04.2014

зі справи № 915/2354/13

за позовом ПАТ "Миколаївобленерго"

до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Миколаїв (далі - відділення АМК),

про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.09.2013 № 126-ріш.

Судове засідання проведено за участю представників:

ПАТ "Миколаївобленерго" - Колодяжної Ю.А., Волика В.М.,

відділення АМК - Харченко С.В.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Миколаївобленерго" звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії відділення АМК від 27.09.2013 № 126-ріш у справі № 1-26.213/115-2013 (далі - рішення № 126-ріш).

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 13.03.2014 (суддя Фролов В.Д.) позов задоволено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 (колегія суддів у складі: суддя Таран С.В. - головуючий, судді Бойко Л.І., Величко Т.А.) рішення місцевого господарського суду скасовано; у задоволенні позову відмовлено.

ПАТ "Миколаївобленерго" у касаційній скарзі просить Вищий господарський суд України постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції припису статті 49 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон).

У відзиві на касаційну скаргу відділення АМК просить залишити скаргу без задоволення з наведених у відзиві мотивів.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

Господарськими судами у справі встановлено, що:

- згідно з рішенням № 126-рш:

ПАТ "Миколаївобленерго" протягом 2011-2912 років займало монопольне (домінуюче) становище на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом населенню в межах власних мереж у Миколаївській області;

дії ПАТ "Миколаївобленерго", що полягали в неправомірному зобов'язанні гр. ОСОБА_4 здійснити оплату послуг з технічної перевірки електроуставок без належних правових підстав, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статі 13, пунктом 2 статті 50 Закону, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем, яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на досліджуваному ринку;

за вказане порушення на ПАТ "Миколаївобленерго" накладено штраф у сумі 68 000 грн.

Відповідно до частини другої статті 59 Закону підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Частиною першою статті 36 Закону передбачено, що органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України.

Органи Антимонопольного комітету України можуть прийняти розпорядження про об'єднання кількох справ в одну або про виділення справи для окремого розгляду (частина перша статті 38 Закону).

За змістом статті 49 Закону розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції підлягає закриттю без прийняття рішення по суті, якщо: вже розглянуто чи розглядається органами Антимонопольного комітету України справа з тих же підстав щодо того самого відповідача.

Попередні судові інстанції не оцінили в контексті наведених норм зміст дослідженого ними рішення № 126-ріш, з якого вбачається, що розгляд справи № 1-26.213/115-2013 порушено за ініціативи відділення АМК у зв'язку з здійсненням контролю за дотриманням ПАТ "Миколаївобленерго" законодавства про захист економічної конкуренції щодо надання додаткових послуг, пов'язаних з ліцензованою діяльністю, а не за заявою окремого споживача на досліджуваному ринку.

Порушення законодавства про захист економічної конкуренції щодо надання додаткових послуг, пов'язаних з ліцензованою діяльністю може мати системний триваючий характер, і виявлятися в порушенні прав кількох споживачів.

Так, у касаційній скарзі ПАТ "Миколаївобленерго" зазначено, що за одне й те ж порушення законодавства про захист економічної конкуренції до цього підприємства неодноразово застосовувалися значні санкції рішенням № 126-ріш та, зокрема, рішеннями від 30.09.2013 № 130-ріш у справі № 1-26.213/118-2013, від 30.09.2013 № 128-ріш у справі №1-26.213/113-2013, від 30.09.2013 № 125-ріш у справі № 1-26.213/114-2013 та іншими.

Відповідно ж до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Таким чином, місцевий та апеляційний господарські суди припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України є підставами для скасування оскаржуваних судових рішень.

Касаційна інстанція відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене, справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Миколаївської області від 13.03.2014 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 зі справи № 915/2354/13 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Палій